Шведське слово, яке витісняє “хюґе”

Настав час опановувати новий скандинавський тренд, втілення стриманості та рівноваги.

Про хюґе сьогодні можна забувати — у стилях життя з’явився новий скандинавський тренд.

Упродовж останніх кількох років стала дуже популярною данська життєва філософія, що допомагає відчувати спокій і затишок та розвиває в людині вміння бути щасливою в певні моменти життя.

Проте індустрія стилю життя не стоїть на місці.

І наступним “модним слівцем” за версіями таких журналів, як Vogue та ELLE, став шведський принцип lagom (вимовляється: лааа-ґум), в якому поєднано стриманість і рівновагу.

Цілком зрозуміло, чому лаґум знаходить відгук у душах людей по всьому світу, каже Нільс Еек, співзасновник програмного додатку Remente для хорошого самопочуття і психолог проекту.

“З одного боку, ми забагато працюємо, постійно на зв’язку, потураємо своїм слабкостям. А з іншого — нам радять обмежувати себе, сидіти на новомодних дієтах чи бути в тренді з детоксом”, — пояснює він.

“У світі контрастів і суперечливих порад лаґум пропонує золоту середину — дозволяє людям насолоджуватися життям, залишаючись при цьому здоровими й задоволеними”.

Але, хоч як приємно шведам, що світ переймає їхній спосіб життя, лаґум — поняття, яке нелегко перекласти мовою маркетингової стратегії.

Вперше я усвідомила існування цього життєвого принципу більш ніж сім років тому, коли переїхала до Швеції з США.

Нас із чоловіком запросили на вечерю до друзів. Їхній будинок було декоровано в нейтральних тонах, оздоблено світлим деревом, подекуди підлогу прикрашали скромні килимки.

Господар будинку, Йорґен, був професійним скрипалем, інші гості теж були успішними музикантами, що грали в різних оркестрах Стокгольма (тобто для них буденним явищем було грати, наприклад, на церемонії вручення Нобелівської премії).

А проте неофіційний дрес-код неначе доповнював стриманий дизайн помешкання Йорґена: потерті джинси, легкі блузки для жінок, а для чоловіків — сорочки, що щільніше прилягали до тіла.

Усі роззулися біля дверей і ходили в шкарпетках.

Але, крім спокійних вібрацій, у повітрі витало ще дещо. Ніхто з успішних гостей не хизувався досягненнями й не перемивав нікому кісточки.

Усі присутні розмовляли щонайменше трьома мовами, проте будь-якої миті готові були зізнатися в тому, що недосконало ними володіють, бо для них ці мови іноземні.

Розмова то гучнішала, то вщухала, від останніх концертів переходила до поточних проектів і подорожей, однак здавалося, що її підсвідомо модерують усі, хто сидів за столом, так, щоб усім було не забагато і не замало.

Часом западала довга мовчанка, яка здавалася цілком комфортною для шведів, але в мене викликала якусь ментальну сверблячку, бажання заповнити паузи яким-небудь шумом.

Саме тоді й почав розкриватись лаґум — як “доречна групова поведінка” для друзів і колег, які знають одне одного вже багато років.

Етимологічно слово “лаґум” походить із давньоскандинавської мови, від слова “закон”, однак шведською також означає “команда”.

Але в культурному розумінні лаґум закорінений у давні часи, співжиття громади вікінгів, коли після важкого робочого дня всі збиралися довкола багаття і передавали по колу ріг, наповнений медовухою.

Кожен мав відпити лише свою частку, щоб іншим теж дісталося. Протягом століть це “лаґет ум” (“сидіння разом довкола багаття”) скоротилося до “лаґум”.

Часто кажуть, що це поняття важко перекласти. Але зазвичай його описують як принцип казкової героїні Золотоволоски: “не забагато і не замало, рівно стільки, скільки треба”.

Тобто мається на увазі золота середина. Але справжня причина труднощів перекладу криється в тому, що це слово змінює значення залежно від ситуації та контексту.

Воно може означати “доречність” у соціальному контексті, “поміркованість” у їжі, “що менше, то краще ” в дизайні інтер’єрів, “усвідомленість” у хорошому самопочутті, “самодостатній розвиток” у виборі стилю життя і “логіку” в бізнесі. І все це — з відтінком “оптимального” вибору рішення.

Лаґум у своїй найпотужнішій формі означає, що будь-яке рішення, яке ви ухвалюєте за певних умов, має бути оптимальним для вас чи групи, в якій ви перебуваєте.

Наприклад, якось я чекала в аеропорту “Стокгольм-Арланда” на затриманий багаж, що мав прибути з Лапландії. Інші пасажири мовчки стояли довкола стрічки конвеєра.

Ті, що подорожували разом, обмінялися кількома словами, але загалом розмов не було. В США я б уже гучно глузувала разом з іншими над затримкою багажу. Але тут, у Швеції, здавалося недоречним і зайвим вести світські балачки про очевидне.

Тілесне й розумове відсторонення пасажирів було лаґумом — способом зменшити стрес у стресовій ситуації, не завдавати іншим незручностей зайвою жестикуляцією чи обтяжливими розмовами.

Повертаючись до «принципу Золотоволоски», згадаймо, що героїня казки вважала ідеальним для себе: відповідний стілець, миску каші, ліжко. Але ми ніколи не задумуємось над тим, що було ідеальним для тата-ведмедя й мами-ведмедиці.

А в Швеції їхні стільці, миски й ліжка також “лаґум” — оптимальні для них.

Мій стан лаґум не тотожний вашому, але, вживаючи це слово, ми ніби говоримо про взаємовизнання, оскільки наші індивідуальні уявлення про те, що означає лаґум, поєднуються в одне.

Наприклад, якщо я скажу, що страва посолена “лаґум”, то у вашій уяві як слухача виникне картинка страви, посоленої за вашим смаком. Мені може подобатися більша солона їжа, ніж вам, але ви розумієте контекст.

Лаґум допомагає нам прагнути до власної душевної рівноваги та водночас — до гармонійних взаємин з тими групами чи суспільством, у яких ми перебуваємо.

В ідеалі це мало би працювати бездоганно. Однак людській натурі властиво відчувати заздрість — і саме тому деякі шведи сприймають лаґум зі змішаними почуттями.

Оскільки в двох різних людей лаґум теж різний, то в групі може проявлятись і його негативний бік.

Він диктує людям прагнути до гармонії в групі — на шкоду своїм інтересам, не привносячи в групу власний лаґум, бо це може спричинити заздрість і викликати неприязнь.

Через це у лаґуму з часом з’явилися значення “сірий, невиразний” і “нудний”. І вже багато шведів хочуть відмежуватися від цього слова. У соцмережах навіть виник хештеґ — #NoMoreLagom (#БільшеНіякогоЛаґуму).

А проте лаґум не обов’язково сприймати суто як “поміркованість” з її затертими значеннями — посередністю й аскетизмом. В основі цього поняття лежить щось значно більше — цілісне сприйняття вибору, який ми повсякчас робимо в житті.

“Лаґум навчає нас уникати крайнощів: надміру та суворих обмежень, — даючи змогу краще усвідомлювати, що саме робить нас щасливими і дарує відчуття комфорту, — пояснює пан Еек. — Запозичуючи собі лаґум як спосіб мислення, ми навчаємося уникати крайніх виявів настрою та почуттів”.

Тож наступного разу, коли під час подорожі Швецією ви почуєте, що люди, які вас оточують, відповідають стримано або взагалі мовчать, то знайте — скоріше за все, нічого особистого, це просто дія лаґуму.