20 фактів про Ейфелеву вежу, які знає не кожен паризький гід

Вежу могли побудувати не в Парижі. Спочатку Ейфель запропонував проект владі Іспанії, але ті польоту фантазії залізничного інженера не оцінили. В результаті Барселона втратила перспективну пам’ятку, а Франція знайшла один зі своїх символів.
Вежу повинні були знести в 1909 році, через 20 років після будівництва. Такою була умова її розміщення на території Парижа. Цей термін дозволяв Ейфелю за рахунок туристів отримати назад вкладені гроші. Але виявилося, що вежа підходить для розміщення радіопередавачів, і її вирішили залишити.

Вона могла переїхати в Канаду. У 1980 році йшли розмови про перенесення французької пам’ятки в Монреаль. Але проект залишився лише на папері.

Інженерів надихнув людський скелет

В основу конструкції покладено принципи будови скелета. Коли взялися за інженерні розрахунки металевої конструкції, орієнтувалися на праці німецького палеонтолога Германа фон Майера . Він описав будову стегнової кістки і пояснив, чому вона не ламається під вагою людини. Принцип, підказаний природою, виправдав себе і в архітектурі.

Сам Гюстав Ейфель називав результат новаторською інженерною думкою прозаїчно – «300-метрова вежа». Зараз її часто називають ще й «Залізною дамою».

Під час будівництва у вежі були сотні ненависників

Карикатура на Гюстава Ейфеля. Автори висміювали його «бажання перевершити будівельників єгипетських пірамід».

Будівництво вежі супроводжувалося скандалами. Була сформована рада противників залізної конструкції. Вона отримала назву «Комітет трьохсот» – на кожен метр вежі по одному ненависнику. У їх числі були, наприклад, письменник Гі де Мопассан і композитор Шарль Гуно. Вони створили петицію з вимогою заборонити «безглузду і жахливу димову трубу над Парижем».
Стати символом Франції вежі допоміг знаменитий поет Гійом Аполлінер . У роки Першої світової він створив патріотичну Калліграмму – вірш, записаний у вигляді силуету вежі.

Аферист з Богемії продав головний символ Парижу. Двічі

Вежа надихала не тільки творчих людей. Авантюрист Віктор Люстіг прославився завдяки тому, що примудрився її двічі продати. Він натрапив на замітку в газеті, автор якої переживав, що вежа дорога в складі. Зберігши вирізку, шахрай зустрівся з паризькими бізнесменами, представився чиновником і прийняв хабар за право викупити пам’ятку. Подумавши, що партнер по угоді не зізнається, спробував провернути аферу вдруге, але поліцію вже попередили.

Якщо хтось вирішить продати вежу на металобрухт зараз, йому доведеться оцінити 10 100 тонн металу. Саме така вага знаменитої «Залізної дами».

40 років вежа була найвищою будівлею в світі

Протягом чотирьох десятків років у світі не було будови більш високої , ніж Ейфелева вежа. Спочатку вона піднімалася над землею трохи більше ніж на 300 метрів. До цього найвищим будинком вважався Ульмський собор в Німеччині – його висота трохи більше 160 метрів.
Під час відкриття вежі Ейфель з делегацією піднімався до її вершини близько години. Їм довелося подолати 1 710 ступенів. До верху дійшли не всі, частина гостей вважала за краще залишитися на нижніх рівнях.
Щоб побудувати складну конструкцію, було створено кілька тисяч креслень. Причому найточніших: наприклад, положення кріплень вказували буквально з точністю до міліметра. Всього було використано понад 18 000 деталей і 2,5 млн заклепок.
У вежі є свій колір – так званий «коричневий-Ейфелевий», він офіційно запатентований. Фарбують її 3 відтінками. Покриття повністю оновлюють раз в 7 років, і кожен раз йде близько 60 тонн фарби.

Вежа – пам’ятник її засновникам

Над першим рівнем вежі можна побачити 72 прізвища . Так вирішили зберегти пам’ять про вчених, чиї роботи так чи інакше допомогли створити головну французьку пам’ятку.

У 1929 році внесок Гюстава Ейфеля в історію Парижу вирішили увічнити . Бюст інженера туристи і зараз можуть побачити біля однієї з опор знаменитої вежі.

Завдяки її висоті було зроблено кілька відкриттів

Гюстав Ейфель використовував вежу після відкриття як величезний науковий посібник. Цікавився він, зокрема, питаннями аеродинаміки, а висота конструкції давала простір для експериментів. В результаті внесок інженера в авіабудівництво оцінюється досить високо.

Скористався вежею для своїх дослідів і інший учений – Теодор Вульф. Дослідження , проведені ним ще на початку ХХ століття, пізніше дозволили відкрити космічні промені. Вульфу допомогла висота вежі: він виміряв рівень радіації біля її основи і на вершині. Колись вважалося, що чим далі від поверхні Землі, тим іонізація менше. Всупереч очікуванням, різниця виявилася не така велика. Це дозволило зробити висновок про вплив на показання приладів якоїсь сили з космосу.

За вечірні фото вежі можна сісти у в’язницю. Надовго

Фотографувати вежу можна абсолютно безперешкодно, що всі туристи і роблять. Але варто пам’ятати, що освітлення вежі було визнано окремим предметом мистецтва. Авторські права на поширення його зображень захищені . У деяких країнах, зокрема у Франції, публікація нічних фотографій Парижу не вітається. Законодавство держави передбачає суворе покарання за порушення прав на інтелектуальну власність – до 5 років ув’язнення і до € 0,5 млн штрафу. Правда, поки французькі суди ще жодного разу не стикалися зі справами щодо туристів, що постять в соцмережах Селфі на тлі нічного Парижа.

«Залізна дама» не завжди виправдовує покладені на неї надії. Раз у раз вона потрапляє в рейтинги найбільш розчаровуюючих пам’яток світу.

Вежа знаходиться в офіційному шлюбі

У 2007 році громадянка США на ім’я Еріка уклала з вежею шлюб. Законність союзу визнали не всі, але прізвище на честь об’єкта своєї пристрасті дівчина все ж взяла – стала Ерікою Ейфель. Перед весіллям наречена придивлялася до башти 3 роки. До цього у ексцентричної американки був тривалий роман з Берлінською стіною.